Попри складні економічні умови, ресторанний ринок України продовжує демонструвати позитивну фінансову динаміку.
За даними Державної податкової служби України, у 2025 році заклади громадського харчування задекларували 246,7 млрд. грн. виторгу, що на 21,7% більше, ніж за 2024 рік.
Однак, детальний аналіз свідчить, що за цими цифрами визначається інша тенденція: збільшення оборотів відбулося переважно через підвищення цін, тоді як реальна кількість відвідувачів у багатьох сегментах продовжувала скорочуватися.
У 2025 році середній чек у закладах громадського харчування у середньому по країні склав 303 грн, а середньоденний виторг по ринку зріс із 553,8 млн. грн. у 2024 році до 675,9 млн. грн, з відповідною позитивною динамікою у 122,1 млн. грн. або 22,05%.
Найкращі показники продемонстрували ресторани, де виторг збільшився на 26,9%. Закусочні наростили показник на 25,9%, а кафе – на 20,5%.
Втім, експерти зазначають, що таке зростання не є свідченням відновлення споживчої активності.
На фінансові показники значною мірою вплинули інфляційні процеси: подорожчання продуктів харчування, енергоносіїв, логістики, оренди та заробітних плат змусило більшість операторів переглядати меню й підвищувати ціни.
Саме це забезпечило приріст виторгу навіть за умов скорочення реальної кількості відвідувань, яке спостерігалося протягом першої половини 2025 року.
Певні ознаки пожвавлення ресторанного ринку України стали помітними вже навесні 2026 року. За результатами дослідження Poster для Forbes, у березні 2026 року виторг закладів громадського харчування зріс на 12% порівняно із зимовими місяцями та на 5% у річному вимірі.
На позитивну динаміку вплинули сезонні фактори: тепліша погода, відкриття літніх майданчиків, збільшення кількості прогулянок містами та передсвяткова активність споживачів. Це дозволяє говорити про поступовий вихід ринку із традиційного зимового спаду.
Одночасно трансформується й сама структура української HoReCa. За оцінками ДПС України, у ресторанної галузі в 2025-2026 роках в країні працює 43 тис. суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність більше ніж в 51 тисячі закладів громадського харчування, а розвиток галузі дедалі більше визначають нові бізнес-моделі та цифрові технології.
Одним із найдинамічніших сегментів залишаються dark kitchen – кухні, що працюють виключно на доставку без обслуговування гостей у залі.
Такий формат потребує значно менших інвестицій: стартові вкладення оцінюються приблизно у 500 тис. грн, тоді як відкриття традиційного ресторану зазвичай потребує понад 2 млн грн.
Популярність dark kitchen зростає разом із розвитком сервісів доставки, частка яких уже забезпечує до 25% загального виторгу ресторанного ринку.
Дедалі активніше підприємства впроваджують інструменти штучного інтелекту. Сучасні алгоритми аналізують історію продажів, погодні умови, календар подій та інші фактори, що дозволяє точніше прогнозувати попит і оптимізувати закупівлі.
За оцінками ринку, використання таких систем допомагає скоротити обсяги харчових відходів на 20–40%, що безпосередньо впливає на рентабельність бізнесу.
Ще одна помітна тенденція – посилення позицій мережевих операторів.
Великі мережі швидше розширюються завдяки масштабним закупівлям, централізованому маркетингу, впізнаваності бренду та стандартизованим бізнес-процесам.
Це поступово підвищує рівень концентрації ринку, тоді як незалежним закладам дедалі складніше конкурувати без чіткої концепції та ефективного управління.
Водночас важливою конкурентною перевагою стає персоналізація роботи з гостями.
Заклади, які активно використовують CRM-системи та аналізують поведінку клієнтів, отримують значно вищу ефективність маркетингових кампаній.
За оцінками галузі, конверсія персоналізованих пропозицій може бути у 3–5 разів вищою, ніж традиційних масових розсилок.
Не менш серйозним викликом залишається кадровий дефіцит.
Через міграцію населення та нестачу кваліфікованих спеціалістів ресторани змушені постійно підвищувати заробітні плати, однак знайти досвідчених кухарів, бариста чи офіціантів стає дедалі складніше.
Для багатьох операторів саме кадрове питання сьогодні є одним із головних факторів, що стримує розвиток.
Експерти зазначають, що головним резервом зростання для більшості закладів залишається не подальше підвищення цін, а збільшення кількості реальних відвідувань.
Особливо це стосується непікових годин – буденних обідів, понеділкових вечорів чи першої половини тижня, коли навіть популярні ресторани часто працюють із неповною завантаженістю.
Саме ефективна робота з попитом у ці періоди може забезпечити додатковий виторг без суттєвого збільшення операційних витрат.
Таким чином, український ресторанний ринок демонструє неоднозначну картину.
З одного боку, фінансові показники продовжують зростати, а весна 2026 року принесла перші ознаки відновлення споживчої активності. З іншого – ключовими драйверами розвитку стають цифровізація, нові формати роботи, оптимізація витрат і боротьба за кожного гостя, тоді як просте підвищення цін уже не може забезпечити довгострокове зростання бізнесу.
Ще до цієї теми:
Маркетингові дослідження та аналітика ринку HoReCa в Україні
Ресторанний ринок України – підсумки за 2025 рік
Усі фото та відеоматеріали отримані з відкритих публічних джерел, представлені виключно в ознайомлювальних цілях та належать їх Власникам